Виховна година "День боротьби зі СНІДом"

Категорія: Новини
Опубліковано: П'ятниця, 02 грудня 2016, 14:21
Перегляди: 1289

SNID1 грудня - Всесвітній День боротьби зі СНІДом. Про перших хворих стало відомо вже в далекому 1983 році, але до цього дня СНІД, від якого так і немає ліків для лікування, продовжує забирати безліч і безліч життів по всьому світу. У Козелецькому технікумі ветеринарної медицини БНАУ пройшла виховна година у групах на тему: «СНІД – український варіант історії хвороби». Була проведена вікторина «ВІЛ – інфекція» на питання якої студенти активно відповідали.

 Також, була проведена акція "Червона стрічка", приурочена до всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом. Метою акції було привернення уваги студентів до проблеми цінності людського життя, підвищення рівня інформованості з проблеми ВІЛ / СНІД, а також формування толерантного ставлення до людей, які живуть з позитивним ВІЛ-статусом. "Червона стрічка", як символ пам'яті про сотні тисяч людей, яких віднесло цією жорстокою хворобою, як символ проти дискримінації та ізоляції хворих людей . СНІД  боятися не потрібно, про нього потрібно більше знати !!!

С Н І Д – синдром набутого імуноде­фіциту – це термінальна стадія інфекцій­ної хвороби, що має назву ВІЛ-інфекція. Збудником хвороби є вірус імунодефіци­ту людини (скорочено ВІЛ), який вражає клітини крові, так звані СД4-лімфоцити, що захищають організм людини від ін­фекційних захворювань, розвитку злоякіс­них пухлин та інших уражень. Внаслідок дії ВІЛ відбувається глибоке ушкодження імунної системи, і людина стає беззахис­ною перед збудниками різних інфекцій.

Шляхи інфікування.

ВІЛ-інфікована людина – це носій віру­су, здатний заражати здорову особу. Зара­ження відбувається, коли вірус з організму ВІЛ-інфікованого разом з кров`ю, спер­мою чи виділенням піхви, або з грудним молоком матері потрапляє в кров здорової людини. Підступність ВІЛ-інфекції у тому, що після зараження людина може довгий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших.

Вірус передається:

҈ Статевим шляхом – при статевих сто­сунках з ВІЛ-інфікованою особою, коли через слизову оболонку статевих органів (піхви, члена), прямої кишки чи ротової порожнини вірус проникає в організм ста­тевого партнера;

҈ Паренеальним шляхом – через кров, насамперед через спільні шприці та голки при внутрішньовенному введенні нарко­тичних речовин та забруднений кров’ю, нестерильний медичний інструмент;

҈ Від ВІЛ-інфікованої матері до дитини – інфікування відбувається під час вагіт­ності, пологів чи годуванні грудним моло­ком.

Ризик інфікування підвищений:

Серед споживачів ін’єкційних нарко­тичних речовин, що користуються спіль­ними шприцами, голками, при фасуванні наркотику та введенні його ін`єкційним шляхом.

Серед сексуальних партнерів ВІЛ-ін­фікованих, що не застосовують засоби індивідуального захисту – презервативи. Особливо небезпечний щодо ризику за­раження анальний секс: слизова оболонка прямої кишки надзвичайно чутлива до по­шкоджень, через які вірус проникає в кров. Дещо менш ризикованим є оральний секс, хоча віруси із сперми можуть проникати в організм і через поранену оболонку рото­вої порожнини.

Серед сексуальних партнерів ВІЛ-ін­фікованих, при наявності у них венерич­них хвороб, оскільки в уражених місцях статевих органів скупчується велика кіль­кість інфікованих ВІЛ лімфоцитів. Доведе­но, що жінки в 3 рази частіше заражаються при статевому акті від інфікованих чоло­віків, ніж чоловіки від інфікованих жінок.

У випадку вагітності ВІЛ-інфікова­ної жінки ризик народження інфікованої дитини в значній мірі залежить від стану здоров`я вагітної, кількості вірусу в її кро­ві, симптомів хвороби, особливо ураження шийки матки та піхви, тривалості пологів, числа попередніх вагітностей. Наукові до­слідження свідчать про те, що плід може бути інфікованим уже на 8 – 12 тижні ва­гітності, проте у більшості випадків зара­ження немовлят відбувається в момент по­логів.

Не виключена можливість уражен­ня ВІЛ при порушенні правил гігієни при голінні, манікюрі, татуюванні та деяких інших косметичних процедурах, а також при медичних маніпуляціях, які супрово­джуються пошкодженням цілісності шкі­ри чи слизових оболонок з використанням нестерильних інструментів. Правильна і своєчасна обробка косметичного приладдя та стерилізація медичного інструментарію (чи використання одноразового) забезпе­чують безпеку їх застосування.

СНІД не передається:

Через піт, сечу, сльози, слину, оскіль­ки кількість вірусних частинок в цих ріди­нах надзвичайно мала для зараження.

Побутовим шляхом: через повітря при чханні, кашлі, при спільному прожи­ванні, роботі в одному приміщенні, корис­туванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану і хвору лю­дину, не страшні також дружні поцілун­ки, коли на губах відсутні виразки чи трі­щинки. Безпечним щодо зараження ВІЛ є спільне відвідання місць громадського користування – бані, сауни, басейну, туа­лету. СНІДом не можна заразитись в гро­мадському транспорті.

Через укуси комарів чи інших комах. В організмі комахи вірус розмножуватись не здатен.

Перебіг хвороби

СНІДПерші прояви хвороби спостерігають­ся в середньому через 1,5 – 3 місяці піс­ля інфікування. Це так звана гостра стадія ВІЛ-інфекції, і вона спостерігається не у всіх інфікованих. Для гострої стадії харак­терна тривала лихоманка, схуднення, ніч­ні поти, збільшення лімфатичних вузлів. Продовжується недуга 2 - 3 тижні, і люди­на наче одужує, проте вірус залишається в організмі і може інфікувати інших.

Період безсимптомного вірусоносій­ства триває від кількох місяців до багатьох років (8 і більше). Протягом всього цього часу ВІЛ-інфікована особа почувається здоровою. Проте врешті решт вірус долає імунний захист і знижує опірність організ­му. Як наслідок, розвивається СНІД, який проявляється інфекційними хворобами, найчастіше це тривалі запалення легень (пневмонії), туберкульоз, вірусні хвороби (оперізуючий лишай, герпес, цитомегало­вірусна інфекція), у деяких хворих розви­ваються пухлини чи ураження нервової системи.

Хвороба тягнеться кілька років, лю­дина виснажується і гине.

Хоча ефективних ліків від СНІДу ще немає, проте розроблені так звані антире­тровірусні препарати, які впливають на рі­вень вірусу в крові, знижують його і цим значно подовжують життя і покращують стан ВІЛ-інфікованих, віддаляють прояви СНІДу, зменшують число смертей від цієї хвороби. Найкращим і найдешевшим за­собом запобігання зараження ВІЛ залиша­ються профілактичні засоби, додержання яких дозволить виключити із свого життя ризиковані миттєвості.

Головним інструментом профілактики є всебічні знання про хворобу, шляхи ін­фікування та чинники, що сприяють цьо­му. Обізнаність в питаннях профілактики ВІЛ-інфекції дає змогу захистити себе, зменшити шкоду від ВІЛ та наркотику для особистості та суспільства.